Весна летить в скорботі чорних матерів
І кожен з нас, хіба цього хотів?
Дощами рясно плаче небо,
Для неї сина іншого не треба...
Промокла и без сліз мовчить,
Вона не розуміє втрати мить...
Як можна обірвати усі квіти,
Вона для них хотіла жити...
Навколішки упала, мовчки закричала:
"Скоти, хіба ж вам мало????"
Летить весна в скорботі чорних хусточок...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480582
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.02.2014
автор: Elin O`Hara