У серці – пустка...
Важкі повіки,
застиглий згусток
скував навіки;
Не кровоточить
вже більше рана,
відлунням ночі
супротив стане.
Не ступить кроку
нога майданом,
суцільний морок,
горілим тягне;
Стинає віче,
і сльози душать...
Й летять у вічність
загиблих душі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480517
Рубрика: Присвячення
дата надходження 19.02.2014
автор: tatapoli