* * *
О Києве! Моя столице!
Гориш! Невже не пощадять?!
О діво! Либідь білолиця,
допоможи: чи помолися,
чи попроси братів про рать.
Гориш. Чи довго ще горіти?
Відмерзла кров і запеклась.
Вже криця крешеться по світу,
вже слава чорна, а не світла
про княжу Русь,як про напасть!
Де я стою? І хто ці люди?!
Мечі оголені й списи...
Гориш... Так бути чи не бути?
Мій Київ підставляє груди,
і серце - милуй і спаси!
18.02.2014.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480486
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.02.2014
автор: Надія Позняк