[i]Не чекай поки стихне гримуча гроза,
Потанцюй під її п’янку бачату.
Ще ніхто твою душу не розтерзав,
Бо ти вмієш від тіні своєї тікати.
Не чекай поки доля підкине шанс,
Виривай із лап, вигризай до болю,
Та не бійсь: затавроване лиш дисонанс,
А в тобі баланс, зшитий з грат і волі.
Не чекай дзвінка, а дзвони близьким,
І не змінюй голос, як говориш з ними,
Будь собою завжди, або вже ніким,
Твоя роль одна, інші половили.
06.10.2013[/i]
[color="#071a29"][/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480477
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.02.2014
автор: Юлія Кириленко