* * *
Володимиру Брацихіну
Ця ірландська зима опускає свої парашути,
і сніжинки, мов ліки, лягають на наші серця.
Так ірландська зима зупиняє нам час і по груди
засипає підступно, міняє мене на мерця.
Ця ірландська зима в неірландському місті - безпечна.
Що їй, власне? - є місто, як світ є старі димарі...
Є навколо зима, але є і думки недоречні,
що цей сніг на поля, - на які не прийдУть косарі.
Розсипається біле і хутром лягає на віти.
Все казково-причинне, бо є дефіцит почуттів.
За фізичним законом я навіть не можу злетіти,
бо ірландська зима в Україні тяжіє до слів.
17.02.2014.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480290
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.02.2014
автор: Надія Позняк