Чи можеш ти пробачити, дорого,
За ненависть мою й любов до тебе?
За те, яка розбита ти і вбога,
За те, що йти тобою мені треба.
(Ще крок, і ще один, і я в безодні).
Та краще б уже й так, моя ти доле!
Чому проклала ти стежину в полі,
Де я в житах згубила божевілля?
Чому так довго тягнеться сьогодні?
Ще мить - і завтра. Мить ще до похмілля.
Ще крок, і ще один, і я в безодні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479965
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2014
автор: tefalya