Чорних димів знавіснілі кадила...
Наче із пекла хтось виніс вогонь...
- Нащо, дитино, туди ти ходила, -
Царство моє не від світу цього.
- Доки живеться на білому світі,
Хочеться правди, - сказало дитя.
- Досить тобі одного, - зрозуміти:
Я є дорога і правда, й життя.
- Так, але хочеться кращого стану,
Людських стандартів, свободи і прав...
- Що ж, хай так буде, перечить не стану
Тому, що ти цю дорогу обрав.
Буде звитяга і буде поразка,
Зміниться спокій на пору тривог,
Лиш пам"ятай, мій синочку, будь ласка,
Скороминущість земного...
Твій Бог.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479868
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2014
автор: Рідний