Осипалось листя дрібними вітрами.
Наче сиві човни тихенько пливли!
Поназаплітались в повітрі мантрами,
І свої долоньки Янголу дали.
Осипалось листя,що жило крізь зиму.
Всупереч закону трималось гілок.
Вітер обціловув втомлену калину,
Начіпляв тихенько мантр-суму-думок.
Падало.Літало.Прожилки-кровинки
Набирались сили.Все одно помруть...
Було уже видно зелені травинки,
Що серед мантр-суму життя нове тчуть...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479852
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2014
автор: Відочка Вансель