А давай осідлаємо коней -
І у срібнозасніжену зиму
УвірвЕмось, як вітер, зрозгону,
Простодушно, без масок і гриму! ...
З-під копит вибиваючи скалки
Усього, що на душах намерзло...
В первозданному стані русалки
Все минуле й майбутнє щоб щезло ...
І донЕсхочу, як малі діти,
Ми всотАємо радість у себе,
Будем сніжкам -бурулькам радіти,
Обіймаючи крилами небо ...
А як сутінки місячним сяйвом
Келих ночі наповнять по вінця,
Ми слова всі відкинемо зайві,
І у ватру підкинем полінця ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479835
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2014
автор: Любов Ігнатова