Біля хати сніг рипить.
Хто це до нас зранку?
Чую, в сінях кум крехтить.
Знімає ушанку,
Скинув чоботи, кожух,
І хутчій до столу.
Сів, розпалює цибух:
"Треба зняти втому…
День святого Валентина!!!
Новомодне свято!"
Як на мене – це причина.
Треба відмічати.
Разом ляснули в долоні
Від такої думки.
Кров ударила у скроні –
Кум дістав із сумки
Цілий бутель самогону.
Жінка біля печі
Бере в руки макогона,
Розправляє плечі…
Та кум знає, що робити,
Він підготувався.
Дістає за бутлем квіти
З ослону піднявся.
Жінка глянула на мене,
На кума Миколу.
Каже з посмішкою: "Леле,
Сідайте до столу…"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479752
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2014
автор: inkulinets