Тримаєш в руках дві частини одного єдиного
По тобі трамваєм і плугом вже вдосталь поїздили
Ні атом ні кров ні брехня тебе з мапи не зрушили
І голос прибув у неволю дротами залізними
Живеш і живеш а до спадку отримуєш світло
Надії та віра далеко-далеко – на серці
Але незалежно та чесно ти вієшся вітром
Що змінить звучання твоє перебоями терцій
В тобі віджили кімерійці сармати і скіфи
Тобою живуть перебенді співці подорожні
Твоєю землею ще пишуться літери міфів
В біблійних сувоях рабів і нескорених скроні
На плитах століть на граніті незламного духу
Плебеї не ми а минуле потрохи одкрапає
Лампаду страхів Бог красиво і вільно задмухує
Бо й ангели кажуть що нам Україна подяка є
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479733
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2014
автор: Микола Кучерявий