По східцях кішка походжала,
Пухнаста кішка і м’яка.
По східцях сірого вокзалу
Аж до останнього ривка.
Хвостом перони обмітала
За краплю просто молока.
Вона вже з рік того чекала,
У кого лагідна рука.
Вона не ставила ялинку,
Не зналась в пошуках котів.
Вона любила, щоб в будинку…
І кароокий ніжний спів.
«Чому хазяїн не приходить?
Невже про мене він забув?
Як кинув бідну в переході,
Нічого навіть не відчув. »
«Господар твій далеко, доню,
За сто земель, за сто світів.
Забудь про лагідні долоні,
Тепер не любить він котів.»
©Діана Лакрімова
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479672
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2014
автор: Діана Лакрімова