Кароліна варить суп.
Гріє воду на плиті,
Сипле сонця цілу жменю,
Знайдену в кінці тунелю,
Розчиняє в забутті.
Доторк ложки теплих губ –
Кароліна варить суп.
Вже готова ця вечеря.
Відчиняйте, гості, двері!
Не спізніться на застілля,
Буде в домі новосілля.
Кароліна кличе всіх.
Булькіт у каструлі стих.
Розливає по тарілках
Недоказані слова,
Заправляючи контрастом,
Сміхом горе накрива.
Кароліна просить щастя -
Це не примха, це мольба!
©Діана Лакрімова
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479671
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2014
автор: Діана Лакрімова