Милий,любий мій,купивісь тюльпани?
Проходи,не стуй.Є любов між намі?
Я така дівка,файна молодиця...
Казала мамка,шо впала копиця...
Вадіться зо мнов,шом не позерала,
Кажу,то вітор,я му помагала.
Чомісь не прийшов,плачу цілий вичур.
Ліпше най стоїть цілинька копиця.
-Мамко,уже ня болять ниська очі.
Не просиня ся,чом ревалам сночі.
В облак дуркали,мамка позерала.
-Вітор приходив,домум го загнала!
-Мамко,то був Гриць.Ти мі набрехала!
-Копиця впала.Ти з вітром здувала?
-Мамко,хіба ти молодов не була?
Дроварню з татком збалилась.Забулась?
Двирі мі открой,бо в облак полізу.
Нєт?Тоди складу до Гриця валізу!..
Чомім не могла мамку послухаті?
Хто теперь діти буде колисаті?
Я хочу вночи спаті аж до ранку.
Але колишу діти до світанку.
Ліпше би вітор убалив копицю,
А не отот Гриць крав ня,молодицю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479506
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2014
автор: Відочка Вансель