Всі ці виставки, театри, кінофестивалі
Вони не зберегли наших слідів
Сміялось літо, заплакана осінь мовчала
Я не сказав тобі усього того, що хотів
І тільки музика залишила відбиток часу
За потягом, який покинув нашу країну
У світлі пам’яті, що ми були разом
Я оглянувся навколо і не побачив руїни
Пульс моїх кровоносних артерій
Був сильнішим від електричного струму
Коли автоматично зачинились двері
І вітер викрав запах твоїх парфумів
З тої миті минула напевне тисяча років
А навколо досі Віденська кав’ярня
Згадує мелодійний плин твоїх кроків
І питає, "чи це було востаннє"?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479494
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2014
автор: ura0701