Народжується фраза, потім друга,
і так одне за одним до кінця.
Моя печаль - і муза і подруга,
мої рядки - мої сумні місця.
Хвилина, дві - і знову ми чужі,
моє натхнення і щоденна я.
Заточую слова, немов ножі,
у цей момент я повністю твоя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479312
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2014
автор: Руслана Лукаш