Ти надихаєш, отже, ти - творець,
в тобі життя і молодість постійні.
Ти той невидимий для муз взірець,
з тобою мої вірші самостійні.
Ти - відчайдушна спрага у пустелі,
осінній дощ, що відкриває рани.
Заплутуєш мене в свої тунелі,
зриваєш всі мої душевні крани.
Ти - вітер, що заплутує волосся,
неуловимий феномЕн життя.
Усе, що вже між нами відбулося,
для мене справжнє світле відкриття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479310
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2014
автор: Руслана Лукаш