День прожив, а путнього нічого

День  прожив,  а  путнього  нічого
Не  зробив,  лише  проїв  харчі.
Смачно  відіспавшись    уночі,
Попровадив    бесіду  із  Богом:

Доброго  тобі,  о  Боже,  дня!
Дай  мені  благословенну  долю,
Сало,  цукор,  яйця,  бараболю,
І  на  море  з  видом  особняк.

І  почув  у  відповідь  ліньтюх:
Треба,  сину,  важко  працювати,
Як  твої  колись  отець  і    мати,
А  не  сонно    відганяти  мух,

Бо  інакше  й  щикати  не  варто
Про  мій  дар,  на  кшталт    євростандарту.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479180
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 13.02.2014
автор: Рідний