Вогневінчання

Здавалось  ти  моя  легенька  втрата,
що  зможу  за  потреби  повернути
Жорстокий  час  й  гірка  мені  відплата
Ти  та  єдина,  що  ніколи  забути

Я  йшов  з  забралом  попід  кулі,  прагнув  волі,  
У  пеклі,  на  Грушевського  в  вогні
Просив-будив  я  невблаганну,  сплячу  долю
«О  дай-пошли  очищення  мені»

І    гра  моя  перетворилася  у  грати
Вино  розпусти  -  у  гірку  отруту
Ні,  не  готовий  я  тебе  за  так  втрачати
Ось  кров  моя  очищення  й  спокути.

Я  йшов  з  забралом  попід  кулі,  прагнув  волі,  
У  пеклі,  на  Грушевського  в  вогні
Просив-будив  я  невблаганну,  сплячу  долю
«О  дай-пошли  очищення  мені»

Стояли  ми,  освячені  вогнями
Закопчені  в  вуаль  покришкодиму
Кийками  нас  й  тортурами  вінчали
Тепер  моя  навік  ти,  Україна!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479136
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.02.2014
автор: Олександр МкКола-вич