Зима:
червоний снiг,
фiалки в лiсi голубi
i дикий смiх.
Хто б отаке
придумати ще змiг?
Хто запалив вогнями
пiд Новий Рiк осики,
i клени, i дуби?
Це жовтень з груднем
помiнялися мiсцями.
I не нахвалиться синами
сова, що заховалася в дуплi.
Чому ж невесело менi,
коли весь свiт перевернувся
вверх ногами?
Снуються люди, наче неживi:
усе їм мало, все невлад!
А я iду, вертаюся назад,
туди, де загубився листопад.
Там сосни граються з вiтрами,
там народився я на свiт
в душi з журливими пiснями.
Створено 19. 12. 1986 року, смт. Брошнів (Івано-Франківщина)
Опубліковано: "На зламі дня" - Львів: "Тріада плюс", 2004. 100 с. - С. 12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479116
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.02.2014
автор: Т. Василько