У небі залізні комарі гелікоптерів
Перетинають атмосферні сквери
Гвинтокрили
Шматують з усієї сили
Лахміття хмар, утомлених від спеки.
На вулицях газотурбінні танки
Під себе підминають гусінню асфальт
Його останки
Між шеренгами лежать.
Назавтра до газетних шпальт.
Під водами курсують субмарини,
Випорскуючи нафтові сліди,
Зникаючи у даль жостокоплинно,
Картини
Виринають, як живі.
Сто тисяч тіл - це цифри на папері.
У стартосферу
Ще мільйони мертвих душ.
У застінках небесної галери -
До саду вічності, де часу в'ється плющ.
8 серпня 2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478998
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 12.02.2014
автор: Софія Костицька