***
Довкіл незрячі ліхтарі.
Туман осів у непрозорі.
І хтось поставив ятері
І виловив останні зорі.
Сутемно. Мрячно. Ще зима.
Сніг підтає. Химерні тіні
Ковтає тиша. Й над всіма
Встає в ліхтарнім мерехтінні.
Незатишно, немов бомжу.
А ночі цій до всіх байдуже.
Здається, не іду – біжу,
Бо там – тепло, і ти, мій друже.
Та шлях цей, видно, без кінця.
І сам-один в густім тумані
Бреду до хати чи Дінця
В омані…
11.02.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478924
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 12.02.2014
автор: Вячеслав Романовський