Вона пахла Майданом: горіло минуле,
Рум'янці мороз на щоках малював,
Дівча дихало вільно, без всіляких статутів.
Тільки дикий пташина їй крила ламав.
Вона прагла Майдану: в ній історія лине,
Забинтовані руки - не така вже й біда.
Віддавало дівча вічний борг Батьківщині,
Щоб рідна держава не була більш сліпа.
Вона волала Майданом: в передмові історій,
Й у законах написано, що влада - народ.
Це дівча не одне, вона крапля у морі,
У хвилі людей тих, які прагнуть висот.
Вона пахла Майданом, трохи кавою Львова,
У ній відчувались нотки засмажених шин.
...Десь луна з барикад рідна мова чудова, -
То дівча з сотней інших співа славний гімн. (11.02.2014)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478796
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.02.2014
автор: Олена Вєчканова