Чому?

Мамо,  ну    чому  усе  так  складно?
Мамо,  скажи  мені,  чому?
Мамо,  чому  я  не  можу  знайти  правди?
Мамо,  а  чому  я  сьогодні  плакала?
Мамо,  а  я  правильно  вчиняю,
Що  плачу  за  Батьківщину?

Мамо,  ну    чому  вони  не  хочуть  бачити?
Мамо,  а  чому  тому  дяді  все  одно?
Мамо,  а  чому  деякими  так  легко  керувати?
Мамо,  а  чому  люди  не  хочуть  мислити?
Мамо,  а  я  правильно  вчиняю,
Що  маю  нестримне  бажання  донести  це  питання  усім?

Мамо,  ну  чому  я  все  не  можу  зрозуміти?
Мамо,  а  чому  дехто  псує  мирні  ідеї?
Мамо,  а  чому  та  тітка  така  зла?
Мамо,  а  чому    комусь  треба  ворожба?
Мамо,  а  я  правильно  вчиняю,
Що  рвусь  на  Майдани?

Мамо,  ну  чому  люди  обирають  легкий  шлях?
Мамо,  а  чому  так  мало  мислячих?
Мамо,  а  чому  навколо  брешуть?
Мамо,  а  чому  хочуть  посварити?
Мамо,  а  я  правильно  вчиняю,
Що  говорю  –  «у  нас  одна  мета»?

Мамо,  ну  чому  я  весь  час  вагаюсь?
Мамо,  чому  мене  не  чують?
Мамо,  чому  думають,  що  всі  однакові?
Мамо,  чому  не  розуміють,  що  мир  і  розум  такі  сильні?
Мамо,  а  я  правильно  вчиняю,  
Що  інколи  така  нетерпляча?

Мамо,  ну  чому  не  дивляться  трохи  далі?
Мамо,  а  чому  не  думають,  що  я  люблю  усіх?
Мамо,  а  чому  слухайють  тільки,  що  хочуть  почути?
Мамо,  а  чому  так  мало  єдності  у  дружбі  і  любові?
Мамо,  а  я  правильно  вчиняю,
Що  пишу  це  знову?

Мамо,  ну  чому  не  розуміють,  що  усі  ми  люди  і  брати?
Мамо,  а  чому  не  знають,  що  не  нам  карати?
Мамо,  а  чому  не  знають,  що  наша  справа  -  будувати?
Мамо,  а  я  правильно  вчиняю,
Що  все  ж  намагаюсь  злу  дивитись  в  очі  з  добром?

Чому  не  розуміють,  що  усі  ми  поряд?
Що  повинні  любити  один  одного?
Адже  усі  бажаємо  щастя.

Мамо,  ну  чому  так  багато  чому?
Чому  мені  так  болісно?
Чому  самій  так  складно  знайти  позицію?
Чому  так  складно  стати  на  вірний  шлях?
Чому  так  складно  зрозуміти  істину?

Чому…
Забагато  чому…
Кожному  з  нас  треба  віднайти  своє  тому.

Моє:
Пробач  мене,  Боже,  за  мої  слова  і  думки,  що  злі  бувають,  нетерплячі  й  
показові.
Почуй  мене,  Боже,  за  мої  слова  і  думки,  що  злітали  щиро  
сльозою.  
І  нехай  лише  вони  перейдуть  у  дію.
Відбудують  мрію.

Чому?
Тому,  що  душа  кожного  з  нас
Вибудує
Велике
Щасливе
Серце
України.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478680
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.02.2014
автор: Катя Черемнова