Невже нікому вірити неможна
У наші злі, неправедні часи,
Де майже кожний бреше так безбожно,
Що я забув, як чесні плинуть голоси.
Забув я, що таке лице відкрите,
Як виглядає праведне чоло,
Як між вовків по-вовчому не вити,
Не ранити серед людей душі крило.
Де ж ви, поети, кобзарі, пророки,
Що сіють істину не боячись,
Плекаючи її життєві соки,
Співці, що мову рідну славили колись.
Не ті, що можуть вести за собою,
А ті, що надихнуть на боротьбу
Ні вразі не відкинуть свою зброю -
Папір,чорнила та письменницьку журбу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478607
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.02.2014
автор: soulowner