Я знав, у кожного своя дорога,
Свій дім, життя, своя любов,
Свої страждання і свої
тривоги,
Своя, гаряча, чиста кров.
Я не молився на чужі ікони,
Я взагалі не вірив в чудеса.
Та в цьому світі є свої закони,
Що їх диктують небеса.
Я не повірив в щирість сміху,
Вв щирість сміху,
В правдивість слів, які лунають
знов,
Хотів страждати я, собі на
втіху,
Або повірити в любов.
Я бачив правду, знав це
підсвідомо,
Дізнався більше, ніж написано
в книжках,
Але тепер, у далині від дому,
Блукаю на чужих мені стежках.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478477
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.02.2014
автор: blashyrkh