За столиком сидим удвох,
Пригадуєм минуле.
Ти будиш поглядом своїм
Чуття, давно заснулі.
Ти пестиш очі та уста
І дивишся з журбою.
Та геометрія проста:
Не вільні ми обоє...
На столик каву я проллю -
Вже поспішати треба...
Тепер я іншого люблю...
Так схожого на тебе...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478360
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2014
автор: Лариса Журенкова