ближче до зірок, крізь час,
і в скронях б'є ритм у такт,
і голос, той голос, що рве всю душу,
що благає криком "не йди",
лишись, й ніколи більше не йди,
і чуєш й не йдеш,
ти цим живеш, це повітря ковток,
і нота за нотою - тебе вже нема,
сильніше за час, сильніше за драгс,
у венах, в крові, це в тобі...
це навіки в тобі!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478336
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.02.2014
автор: Annaleto