Скільки поломано в твому житті систем,
Скільки загублено душ і чужих емоцій,
Я тобі тисячу років старий тотем,
Крихітко, бачиш, час на твоєму боці.
Первинність присутності досі болить у грудях,
Конечність любові ще віддає під ребрами.
Шукай порятунку, та прошу тебе, не в людях,
Які ту любов кидають у воду цебрами.
І не знаю як бути з залежністю від твого голосу,
Мені тисяча літ, я немало прожив лихоліть,
Та без тебе я беземоційно носитимусь колесом,
Відчуватиму тільки як серце. За тебе. Болить.
Помаранчева дівчинка
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478278
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.02.2014
автор: Помаранчева дівчинка