Простягає руки в синє небо
КоліньмИ впираючись в бетон
Для неї не здається це ганебним
Благає Бога на життя жетон.
Маленькі рученята обіймають
ПосИніли від голок та бинтів
Прикриті очі солодко дрімають
Неначе найпрекрасніше із див.
Дитяча сила духу і сміливість
Та мужнє серце, що волає жить
Хапається за будь-яку можливість
Від болю шаленіє, та мовчить.
«Не вирок» кажуть лікарі зухвало
І медицина робить крок вперед
Та материнське серце шматувало
Безвиході розіграний сюжет.
Вартуючи без сну ночами сина
На лікарнянім ліжку кожну мить
Слідкує як злоякісна пухлина
Його і тіло й розум полонить
Вже сонце до заходу покотилось
Навколішки, без краплі сліз та сил
Вона так сильно Господу молилась
А він від себе вже не відпустив…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478148
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 08.02.2014
автор: Анна Кукурика