Проносяться птахою в небі роки,
А сонце із променів тче скатертину,
Як вітер торкається ніжно щоки,
Так погляд твій серця торкається сину.
Співає душа, коли бачу тебе
І жайвір у небо злітає із рання,
Як річка, молитва тихенько пливе,
Щоб сили твої наповнялись коханням.
Щоб поруч з тобою на всьому путі,
Дружина була і синочки – орлята,
Життєві дороги були не круті,
А внуки мої, щебетали до тата.
Міцніють хай крила в польоті життя,
А небо безхмарне сіяє льонами,
Щоб доля родила добро на літа,
А ти, щоб довіку пишався синами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477738
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2014
автор: Віталій Назарук