Світ ніколи не стане розгаданим,
Не розплутати нам цей клубок,
Де укупі – і люди, і гадини.
Незбагненним біжить колобок.
І життя – це не «гори пології»,
Не спокій ний «замріяний рай»,
Це війна, тут свої аналогії,
А в бою устояти встигай.
І на фронт без набоїв – як голому
Проти лютого вітру іти.
Не здолати нахабного кволому,
Так що вибери зброю і ти.
Для буденного звичного наступу,
Чи для битви за «втрачений рай»
Вибирай: чи рушниці, чи заступи –
Сам подумай і сам вибирай.
Виступаючи проти агресії,
Перевір: не занадто слабий?
І якщо вже ти вибрав поезії,
Як уже замахнувся, то – бий!
Так, щоб літери, коми, апострофи
Шикувались багнетами в ряд,
Щоби рими звучали – як постріли,
А весь вірш вибухав – як снаряд!
[b]Травень, 2004
[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477570
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.02.2014
автор: Ник.С.Пичугин