Я став тварина,
Ор'єнтовна на рефлекси,
Тепер мої вірші і моя рима,
Вже до мене не вернеться.
Тепер невидно слів у хмарах,
Їх розрізали будинки,
По старим, дешевим барам,
Не сидять самотні половинки.
Моє натхнення - воно осліпло,
У каміння душі більше,
Тепер слів побільше у вітру,
Мрійливих слів побільше.
Все здається мені ганебним,
Потворним дублікатом,
Тепер живу через потреби,
Свого тваринного брата.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477517
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.02.2014
автор: Dickson