не лікується, не забувається,
а так колеться, ріжеться, кровоточить,
не потрібні речі стають важливими
а так потрібні люди з'їдждають з колії
їх забирає нічний потяг, вони зникають за горизонтом
а в тілі душа лишається і поростає мохом і мороком
там тошно, сиро і пусто
там із крайності в крайність
там більше не зелено і щиро
там тільки 4 стіни підлога та стеля
і годинник настінний так стукає в голові
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477438
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2014
автор: Annaleto