Від холоду ховались в хаті,
Бо Морозенко брав за ніс,
Сонце знялося, мов при святі,
Заграв у фарбах темний ліс.
Кудись пропала завірюха,
Чи хтось її запріг в санки?
Із стріхи тихо каплі хлюпа,
Ведуть вітри перегонки…
Води ріки спішать на берег,
Де ще місцями сніг лежить,
Стоять усміхнені дерева,
З беріз потиху сік біжить.
Весни спішать малі струмочки,
І клен пустив п’янку сльозу,
Не появились ще листочки,
Весна запрошує грозу.
О, моя весно, чарівнице,
Прокинулось життя від сну,
Земля весною освятиться,
Зустрінемо святу весну!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477362
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2014
автор: Віталій Назарук