Їду я у любий серцю край,
Новоград-Волинський зустрічай!
Хай стоять валізи на зупинці,
я з Тарасом залишуся наодинці,
до його малюнків доторкнусь
й звягельському сонцю посміхнусь.
Тут і вітер надихає, бо, мабуть,
там у Дзвоні янголи живуть...
До фортеці вся замисленна піду,
й подумки над лісом промайну!
Не злічивши серця децибел,
я нап'юся з Лесиних джерел,
на Кутку шукатиму по людях
тих, з лелечим клекотом у грудях!
Напишу вірші їм, а вночі
виполощу душу у Случі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477285
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2014
автор: Старусєва Олена