Замріяна родзинка - дитинка щастя й літа,
Блукає поміж віття в заплутаній лозі,
Шукає промінь світла, щоб серденько зігріти,
Така іще наївна, і вірить в диво сни.
А навкруги вирує зимова сніжна хура,
І сонця теплий промінь сховався у ночі.
Замріяна родзинка малює диво вірші,
Складаючи сніжинки у строфи і рядки.
Прозорим небосхилом спадають зорі з неба,
І місяць круглобокий всміхнеться у душі,
Яка вона чарівна, замріяна родзинка,
Дитинка ще маленька, а очі голубі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477247
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2014
автор: Сергій Ранковий