Укотре перечитую «Кобзар»,
Порад шукаю. Батьку, як нам бути?
В душі народу спалахнув пожар,
Але ж були вже в Україні Крути!
Усе було, як ти заповідав:
І лилась кров, і рвалися кайдани!..
А вчора знов… юнак навіки впав,
Який читав твої вірші з Майдану…
Аж закипів обуренням Дніпро!
Аж застогнала рідна Україна!
Поглянь же, Батьку, двісті літ спливло,
Вона ж , сердешна, досі на колінах.
Скажи: чому? Із неба роздивись,
Що нам робити. Розпитай у Бога,
Ще скільки треба душ невинних ввись,
Щоб освітилась у пітьмі дорога?
А, може, досить?! Сонечком з-за хмар
Осяй нам шлях до Віри і Любові.
І я візьму до рук старий «Кобзар»
Шукати сили й мудрості у слові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476987
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.02.2014
автор: Олена Іськова-Миклащук