***

У  вічних  потоках  тотальних  нейронів
Знайшов  я  промінчик  яскравих  ідей!
Притримати  ліки  до  гірших  долоней…
Чисте  повітря.  Ранкових  лілей.

І  ,може,  яскравість  залиють  бетоном,
І,  може,  у  заздрощах  піну  зіллють,
Я  не  віддам
                                 той  промінчик
                                                                                 нікому!
Я.  Буду  жити!
Якщо  не  заб’ють…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476706
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.02.2014
автор: Вальдемар Феруменко