Тужить вітер у діброві,
Дме в степи широкі.
Закував шипи тернові,
У яри глибокі.
Душа збилась у клубочок,
Защеміла й плаче.
Заховалась у куточок,
Бо німа й терпляча.
Підняв голову Славутич,
Застогнав ревучи,
У пороги сивий русич.
Несе гнів із кручі.
Серце кинуте в руїну,
Пазурі порвали.
Живе клали в домовину,
В грудях розпинали.
Просинайсь народе дужий,
Де ти є Кобзарю?
Зупини у полі стужу,
Злую хижу хмару.
Суне знов в лиху годину,
Смерті нам шукає.
Пора вцілити вражину:
Довго вже «літає!»
,
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476689
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.02.2014
автор: Дід Миколай