Запізно

Усвідомив  нарешті  я
Те,  що  з  рік  не  міг  збагнути  –
Лейтенантом  Шмідтом  
Мені  ніколи  не  бути.
І  першим  твоїм  коханням
Вже  ніколи  не  стати.
Все,  чого  не  було,
Я  не  можу  забути.
І  ніяк  не  полишу
Сподівань  даремних  своїх,
Що  скресне  нарешті  крига
В  синіх  очах  твоїх.
Ти  мені  пропонуєш
Залишити  все,  як  є.
Що  ж,  хай  так  і  буде,
Як  ти  бажаєш,
В  самотності,  видно,
Справжнє  щастя  твоє
Потому,  можливо,  
Час  кращий  до  мене  прийде
І  мрій  нездійсненних  тягар
З  моєї  душі  спаде.

2014

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476654
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2014
автор: Віталій Баєрздорф