Вона вже не чекала від людей
Подячностей, до дір затертих.
Не відчиняла вікон і дверей
І байдуже чекала смерті.
Вона давно забила на любов
Й на те, що співчуттям зоветься.
Гаряча в ній не вирувала кров
І скам'яніло її серце.
І ось тоді, коли усе, здалось,
Для неї у житті скінчилось,
Прийшла весна - і чудо відбулось -
То серце трепетно забилось.
Чуття її було таким п'янким,
Глибоким і достоту явним,
Що захотілося вина, і рим,
Кохати так, немов востаннє!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476600
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 02.02.2014
автор: Лариса Журенкова