власні монстри лякають найбільше
і мертв"яки в рідних шафах
гримлять кістками страшніше,
ніж усі в світі разом узяті.
своя помилка більше болить,
аніж усі катастрофи людства.
своє життя значно швидше горить,
а час повільний - аж до безумства.
хто б не був поряд, хто б не обіймав,
серцю від цього тепліше не стане.
згадка про те, що у руках тримав -
й знову кровлять старі рани.
що хочеш забути - тебе не полишить.
що хочеш згадати - ніколи не вернеться.
важливе чекає тебе у "колишнє" -
ти ж завжди замкнений у "теперішнє".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476479
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.02.2014
автор: alalal_v