Нова Вкраїна з вічності постала,
Без жидо - урків, вихідців з орди.
Зозулька долю нову накувала,
Зі сліз, терпіння, слави і журби.
Як довго долю тую ти чекала,
І як тобі чекалось без вітрил?
Без крил, безкровна в обріях літала,
Коли ховався в смутках небосхил.
В дорогах дальніх тратила ти сили,
Зчорнілі в горі лишила сліди.
Й високі в полі сипані могили,
Та вперто йшла, незламна до мети.
В огнях уже заквітчані Майдани,
Як цвіт стоять онуки і сини.
Розтали хмари, - сіяні тумани,
Й над ними небо синє, як льони.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476357
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.02.2014
автор: Дід Миколай