Лунає сміх, немає сліз
І сірий січень став яскравим.
Лукавий сніг січе узвіз
І храму бані золотаві.
По бруку вниз - рука у руку.
За вітром вгору де кручі край.
Пророчать хай дніпровські круки -
Розлука скоро! Вже пора їй...
Пташиним зграйкам - окрайки хліба.
Нам лише крихти лишає час.
Сніжинки грають і знають ніби -
Дощами влітку згадають нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476334
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2014
автор: Олександр Деркач