Себе шукати, чи є змісту?
Потрібен всім безмовний прах.
Самотній я у цьому місті
І розкидав себе в віршах.
Я день за днем...і не живу, а доживаю,
Себе тримаю у руках.
А що буде далі: «Та хто його знає?»
Ковтаю сльози, біль в вісках.
А ночі...ночі, такі довгі, -
Краще б не кінчались!
Бо ж та реальність коле очі,
А люди...краще б ми не зустрічались.
Хтось час від часу спробує, потішить,
Почую ба́йдуже: «Ти як?»
Я прошу, будьте всі тихіше,
Бо знаю: вам я не потрібен, звуть мене «Ніяк».
Ніколи я не гратиму в ті ігри,
Що вами називаються життя.
І, ма́буть, ха́й я буду непомітний.
І хай МЕНЕ НЕМА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476316
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.02.2014
автор: RAY ZAVTRA