В очах моїх,тінь сірого буття,
Присутні страх,і сльози,і печаль.
І я біжу по світу навмання
Все поринаючи у даль.
Несу я за плечима весь тягар,
Що впав мені за всі гріхи.
Життя,солодке,як нектар,
Але часто розтавля свої пастки.
І хоч кричи від болю ти,
Ніхто не гляне,не відгукнеться.
Мир і спокій хочу віднайти.
Життя не те,яким воно здається.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475998
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.01.2014
автор: Прокудіна Вікторія