Я пам'ятаю дні, їх не було багато.
Та всі вони були такі,
Що я готовий був вмирати
Дощем останнім на твоїм вікні.
Я пам'ятаю зустрічі зимові,
І сніжні ніжні вечори.
Коли я так хотів до тебе,
Де була прірва будував мости.
Я пам'ятаю перші поцілунки,
Від них я так і відлітав.
До тебе рвався за лаштунки,
Я тобі серце віддавав.
Я пам'ятаю той єдиний ранок,
Коли в моїх обіймах ти.
А я не спав і проганяв світанок,
Та він усе ж зумів прийти.
Я пам'ятаю як ти кудись зникла,
І холод, холод на душі.
Бо лиш самою бути звикла,
І всі тобі були чужі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475990
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.01.2014
автор: іВан Мандибура