Схиляє думка голову донизу,
А тепла хвиля груди обійма.
Життя постійно підкидає хмизу
І скуті полум’ям горять літа.
Серце обпечене вогнем кохання,
У зав’язі із жил стогін душі.
Лоскоче тіло ніжністю визнання,
Вулканові бажань не скажеш ні.
Нутрує в сутності голос любові
Та піднімає бурю відчуттів.
Укотре я ловлю себе на слові, -
Твоє ім’я крізь заметілі спів.
30.01.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475934
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2014
автор: Валентина Ланевич