Воєдино! Вмієш кохати,
Чути солод природи тільки під ноти
Вечірнього снігу.
Це засинання, допоки розсвіне
Денна повінь
Повз шати вечірньої темноти.
Якщо вибирати найвищий спокій,
То хай ним будеш тільки Ти.
Хай бо лине в тобі джерело,
Шляховказ до побожності,
Але не у цьому житті,
Спершу роздягни усі схрещені душі,
Усі пророщення,
Усе, що заклало підвалини
Розуму,
Але знай, що Мир вищий за усі
Зрадливі вина
Із чаш гніву, якими ти поїш ближнього свого,
Та згодом від матиме
Воєдинодушу як простір
Навіть із найсильнішої гіркоти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475845
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.01.2014
автор: Олена Ганько